«Білорусизація» та санкції
У Варшаві 19 січня перервано організований телебаченням «Republika» концерт солідарності з Україною, у рамках якого мало відбутися пряме телевізійне
включення з Києва. Учасники встигли вислухати міні-концерт гурту «ДаґаДана», промови білоруських опозиціонерів, литовського гостя, почесного консула
Чечні та голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими. Акцію перервали, коли з Києва надійшла вістка про чергові сутички. Зміцнення напруги в Києві –
це результат того, що 16 січня провладна більшість в українському парламенті ухвалила низку законів, які обмежують можливість організувати масові акції, посилюють контроль над Інтернетом і мобільним зв’язком тощо. Спостерігачі наголошують, що українська влада щораз сильніше наближається до авторитарної системи управління білоруського та російського зразка.
Україна – не Росія?
Новорічна святкова атмосфера на Майдані швидко промайнула. Останні події нагадали прореалії, а також про те, що ситуація доволі небезпечна. Влада знову взялася до силових методів. Однак більш небезпечними виявилися дії влади в парламенті. Більшість шляхом підняття рук проголосувала за пакет законів, які значно обмежують громадянські свободи. Тим самим влада віддала перевагу авторитарному сценарієві.
Освіта про «Просвіту» або різдвяна зустріч
Йдучи на зустріч з Іваном Красовським, анонсовану Всеукраїнським
товариством «Лемківщина», я й гадки не мала, що вона буде тривати
так довго, й розмова, врешті, відійде дуже далеко від предмета дискусії
та торкнеться аж прикладної фізики. А темою цієї зустрічі мала стати історія «Просвіти» на Лемківщині (з нагоди 120-ліття її заснування).
Славний рід Масляків
Унікальною і головною постаттю родини Масляків є голова сім’ї Володимир (1858–1924). Він відомий як український письменник, сатирик, перекладач, публіцист, педагог і громадський діяч. При цьому Володимир є батьком визначних синів: Омеляна і Степана, які займають в українській культурі яскраве місце.
Wydanie pobrano 17 razy.