Де Щецин, а де Крим?
Порівняльний аналіз депортації кримських татар та українців у 40-ві роки ХХ століття
Перед євровиборами
У травні в Польщі обиратимемо 51 депутата
до Європейського парламенту. Вони разом з іншими 700 представниками
європейських держав вирішуватимуть про широкий спектр нашого життя
– від економіки до громадянських прав. Звісно, тут є також питання нашої
громади в Польщі, і найголовніше нині – ставлення Європейського Союзу
до проблем сучасної України.
До рідної школи – рукою подати
Комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому
останньої суботи й неділі квітня удруге перед черговим навчальним роком
організував «Дні відкритих дверей». Раніше така нагода траплялася
тільки раз на рік. Варто пам’ятати й про інші способи заохочування
юних українців до навчання в цій престижній школі.
Ґурово-ілавецька українська альма-матер шукає і знаходить
їх. Однак зупинятися на цьому не слід.
«Процес двадцяти» без помилування
Людей виривали з корінням зі споконвічної їхньої землі, щоб, мовляв, відрізати бандитську УПА від бази, тобто від українських сіл, які їх годують. Однак це національно-визвольне формування вже тоді, 1947 р., було знекровлене. Його залишки переховувалися в бункерах, очікуючи дива, яким мала бути або Третя світова війна, або нагода прорватися на захід Європи. Третя світова не спалахнула, а прорватись у вимріяну Європу вдалося небагатьом. Чимало вояків УПА загинуло зрадженими, причому здебільшого це зробили свої в останніх сутичках з польськими спецслужбами. Інші з вироком смерті або віддали життя, або помилувані вийшли на волю після кільканадцяти років ув’язнення. Спокою не зазнали й примусові виселенці, зокрема на Вармію та Мазури.
Про підступні й підлі провокації польської комуністичної системи багато матеріалів зібрав уродженець Зарадави Андрій Ожеховський, якого Акція «Вісла» загнала в Лельково Браневського повіту.
Wydanie pobrano 21 razy.