eprasa.pl

Logowanie

Rejestracja

Twój koszyk

Twój koszyk jest pusty

Nasze Słowo

А СВЯТІ З ІКОН ДИВУЮТЬСЯ...
Лише трьох днів вистачило для зібрання понад чот ирьох тисяч підписів у справі
петиції проти ліквідації запроектованої Юрієм Новосільським каплиці Святих
Бориса і Гліба у Кракові. Чи дійсно їм вдалося урятувати місце культу перших
святих Київської Русі? На жаль, не маємо повної відповіді на це запитання.

«ВИШНЕВИЙ ВІТЕР» БЕЗСМЕРТЯ...
Камерність, багатство символіки, образність та неповторність – такими словами
найкоротше можна зобразити шевченківські святкування в Білому Борі. Цього року
врочистості пройшли напередодні дня народження генія, 8 березня у кафе «Під калиною».

МЕНШИННА ЧАСТИНА СПІЛЬНОЇ КОМІСІЇ
Цього року 18 лютого відбулося чергове, уже 48 засідання Спільної комісії уряду
і національних та етнічних меншин. Мало воно винятковий характер, оскільки вперше за всю
історію Спільної комісії відбулося в Сеймі РП і проводилося разом з засіданням парламентської
Комісії національних та етнічних меншин. Воно було присвячене небуденній події, про яку
вже згадувалося в цьому циклі, а саме 10-річчю Закону про національні та етнічні меншини,
прийнятого польським парламентом 6 січня 2005 р. У ці дні, 17–18 лютого ц.р., відбулося
також засідання меншинної частини Спільної комісії, яка має право проводити окремо свої
засідання, метою яких є узгодження позиції самих меншин.


МОНОПОЛІЗУВАТИ САМОНАЗВУ
Нещодавно, як повідомив зі Словаччини кореспондент радіо
„Lem.fm”, сім русинських організацій разом з головою Круглого столу
русинів Словаччини написали до словацького уряду листа, в якому
висловили протест проти фінансування діяльності Союзу русинів-
українців Словацької Республіки (СРУСР). Ці організації протестують
проти державної підтримки фестивалів у Свиднику, Бардієві і Камйонці,
які організовує СРУСР.



УКРАЇНЕЦЬ СЕРЕД «СПРАВЕДЛИВИХ СВІТУ»
У Саду справедливих, який міститься у варшавській дільниці Муранів,
27 квітня будуть встановлені три нові таблиці «Справедливим світу».
Одна з них має увічнити українця, генерала-правозахисника Петра
Григоренка.

Wydanie pobrano 11 razy.